Єжи Кавалерович (Jerzy Kawalerowicz) (р. 19.1.1922, Гвіздець), польський кінорежисер. В 1946 закінчив Кіноінститут, в 1948 Академію изящных искусств в Кракові. В кіно дебютував фільмом «Община» (1952, разом с К. Сумерським), присвяченому соціалістичним перетворенням сільского господарства в Польщі. Найбільш значимі фільми: історико-революційна дилогія «Целюлоза» (в радянському прокаті — «Дороги життя», по роману «Згадки про фабрику “Целюлоза”» І. Неверлі) і «Під фригійською зіркою» (обидва в 1954); «Мати Іоанна від ангелів» (1961, по одноіменній п'єсі Я. Івашкевича) — філософский кінотвір про свободу людської особистості, памфлет, направлений проти догматизму і нетерпимості; «Фараон» (1965, по одноіменному роману Б. Пруса). Фільми Кавалеровича нагороджені преміями на Міжнародних кінофестивалях в Карлові-Вари, Каннах. В 1955—68 художній керівник творчого об'єднання «Кадр». З 1966 голова Союзу польських кінематографістів. Державна премія ПНР (1950, 1955).

Будинок, в якому народився
Єжи Кавалерович
Фільмографія:
Община (1952)
Целюлоза (1954)
Під фригійською зіркою (1954)
Загадковий пасажир (1959) (Pociag)
Мати Іоанна від ангелів (1961) (Matka Joanna od Aniolow)
Фараон (1965)
Смерть президента (1978)
За що? (1995)
Премії і нагороди:
Каннський кінофестиваль
Спеціальна премія
1961 - Мати Іоанна від ангелів (Matka Joanna od Aniolow)
Берлінський кінофестиваль
Приз
1978 - Смерть президента